Чи може зміна клімату погіршити врожайність сільгоспкультур та якість продовольства?

З кожним роком з'являється все більше наукових досліджень, що розглядають питання впливу глобальних кліматичних змін на врожайність різних культур сільськогосподарського значення. Уже сьогодні чимало авторитетних вчених заявляють про виснаження родючих ґрунтів, що безпосередньо впливає на вміст у продуктах різних корисних компонентів, зокрема вітамінів, заліза, цинку та макроелементів.

Так, у новому огляді, опублікованому в науковому журналі Advances in Nutrition, була зібрана безліч даних про те, як істотні зміни клімату загрожують головним зерновим культурам, а також овочам і фруктам. Крім того, в роботі наголошується на потребі в проведенні подальших глибоких досліджень.

Група вчених зі Школи медицини Джона Хопкінса дійшла цілком однозначних висновків. Відповідно до них, подальші зміни клімату, зокрема підвищення температурного режиму та концентрації вуглекислого газу в атмосфері, незабаром стануть причиною суттєвого зниження врожайності багатьох промислово важливих с/г культур. На думку авторів, це неминуче призведе до зростання цін на харчові продукти, що є важливою загрозою для країн, які розвиваються, адже вже сьогодні близько 30% людей від загального населення планети страждають на дефіцит макро- та мікроелементів. Крім іншого, в роботі вказується, що нестачу корисних речовин необхідно розглядати як одну з причин передчасної смерті як жінок, так і чоловіків, які проживають у країнах третього світу.

Далекосяжні наслідки

Дефіцит поживних речовин – важлива проблема для світової системи охорони здоров'я. Наприклад, недостатня кількість цинку робить як дітей, так і дорослих надмірно сприйнятливими до респіраторних і кишкових інфекцій. Дефіцит заліза – одна з основних причин анемії, низького IQ та сильної втоми. Основними постачальниками цих важливих для організму будь-якої людини речовин є бобові й горіхи, а також зернові культури. А їхня врожайність вже в найближчі десятиліття може сильно впасти через глобальні кліматичні зміни.

Також у науковій роботі чимала увага приділена такому харчовому продукту, як рис, який сьогодні активно вживають понад 3,5 мільярда людей по всій планеті. Згідно з дослідженнями, глобальне потепління може спричинити посуху більше ніж на 50% територій, де ця культура вирощується. Вчені підкреслюють, що, скоріше за все, уже до 2050 року культивувати рис у таких країнах, як Замбія, Танзанія, Малаві та Зімбабве, стане неможливим.

Крім того, в публікації були розглянуті листові зелені овочі та жовті фрукти, які є основним джерелом вітаміну A. Як і цинк, він важливий для захисту організму від інфекцій та підтримання імунітету. Вчені стверджують, що за умови нинішніх темпів кліматичних змін вирощування таких культур стане можливим лише у високих широтах. Однак не всі вони можуть пристосуватися до нових умов.

Також у статті приділено увагу такій проблемі, як міграція патогенних мікроорганізмів і шкідників через глобальне потепління, що в майбутньому може поставити під сумнів можливість культивації традиційних для середніх і північних регіонів культур. Внаслідок підвищення температури рослини змушені не лише адаптуватися до нових умов, а й шукати методи захисту від нових шкідників, бактерій і вірусів.

Як підкреслюють дослідники, врахувати весь спектр наслідків, до яких можуть призвести глобальні кліматичні зміни, неможливо. Проте вдаватися до таких способів розв’язання можливої ​​світової с/г кризи, як боротьба з ерозіями ґрунтів, зрошення наділів у посушливих регіонах та орієнтація на вирощування культур із незамінними для людського організму речовинами, необхідно вже сьогодні.