Як зберігати зерно в сучасних умовах?

Кожен агроном знає, що правильність зберігання зерна – основа якості врожаю. Невідповідні умови можуть призвести до величезних втрат. При організації процесу зберігання необхідно врахувати всі тонкощі й особливості, щоб виключити ймовірність втрати прибутку, коли урожай вже знаходиться на складі.

Як вологість впливає на якість зерна?

Вологість є визначальним показником ефективності технології зберігання врожаю в коморах. Головне завдання агронома – не допустити критичного значення. Висока вологість може привести до повної втрати врожаю. В ідеалі цей показник повинен бути не вище оптимального значення.

Залежно від типу культури й терміну перебування зерна в коморі вологість варіюється в діапазоні 12–16%. Для олійних культур цей показник не повинен перевищувати 6–8%, для зернових злакових, що зберігаються до 1 року, – близько 14–15%, для зернобобових – у межах 15–16%. Якщо урожай зберігається понад 12 місяців, діапазон допустимої вологості знижується на 1%.

Способи контролю правильності зберігання

Крім вологості, потрібно звертати увагу й на інші критерії при зберіганні зерна в коморах. Недотримання умов може стати причиною поширення паразитів і розвитку захворювань. Усе це викликає псування врожаю. Для контролю впливу шкідливих факторів використовуються методи вентиляції, аерації, охолодження, а також хімічного знезараження й консервування.

Особливості контролю зберігання:

1. Для сухого зерна рівень вологості повинен бути в межах допустимого значення (не вище). Зберігання може здійснюватися на відкритому або в обмеженому просторі, а також у герметизованому вигляді. Контроль виконується за допомогою аерації, вентиляції, протруювання, консервування, знезараження тощо. Це можуть бути як насіння, так і продовольче, технічне або кормове зерно.
2. Для вологого врожаю допустима вологість може бути на 2–3% вища. Для зберігання використовується як обмежений простір, так і герметизовані ємності. Можливі два способи контролю зберігання – охолодження або хімічне консервування.

Аерація – процес провітрювання, який може бути як штучним, так і пасивним (з метою недопущення поширення продуктів розпаду зеленої маси). Діоксид вуглецю, етилен або водяна пара в цілому негативно відображаються на стані зернових і сприяють поширенню шкідливих мікроорганізмів і бактерій. Провітрювання дозволяє виключити серйозні проблеми. Фактично це один із простих способів оздоровлення, що допомагає захистити урожай до його реалізації.

Технологія вентилювання – це процес продувки зернової маси повітряним потоком. Використання цього способу є особливо актуальним, якщо рівень вологості в коморах перевищує норму. Технологія дозволяє підсушити зерно, а також охолодити його й наситити за допомогою кисню. Це забезпечує оптимальні умови для зберігання врожаю, але для реалізації даного методу на складі повинні бути встановлені вентиляційні системи.

Ще один спосіб контролю – охолодження – являє собою продування зернових із використанням холодного повітря. Для цього необхідні вентиляційні системи або холодильне обладнання. Така технологія гарантує оздоровлення врожаю, а також його збереження на тривалий час у хорошому стані. Цей метод дозволяє виключити ймовірність розвитку шкідливих мікроорганізмів. Якщо бактерії вже були в зерні, вони будуть знищені. Це відмінний спосіб для усунення паразитів. Охолодження є універсальним варіантом для збереження якості врожаю.

Технологія хімічного знезараження передбачає ліквідацію паразитів та інших шкідливих мікроорганізмів із використанням хімічних засобів. Спеціальні реагенти усувають шкідників, що розвиваються серед продуктів розпаду зеленої маси. Хімічне знезараження є радикальним варіантом, актуальним у тих випадках, коли інші методи допомогти не можуть.

Для виконання завдання використовуються наступні технології:

• фумігація зернової маси;
• газація комори;
• обробка врожаю розчинами;
• розкладання таблеток.

До цього методу можна вдатися ще до того, як зерно виявиться в ангарах. Щоб виключити будь-які складнощі, пов'язані зі зберіганням, можна застосовувати метод консервування. Ця технологія дозволяє зупинити діяльність ферментів зародків паразитів і шкідливих організмів. Консервування дає можливість виключити пошкодження вологого зерна, а також знизити втрати поживних елементів. Фактично законсервований урожай знаходиться в стані анабіозу, при якому біологічні зміни зупиняються.

Режими зберігання зерна та їх особливості

Зовнішні фактори, такі як температура повітря та кисень, можуть вплинути на якість зібраного врожаю. Шкідники, різні паразити й мікроорганізми активно розвиваються в умовах, у яких перевищені норми вологості. Тому перед аграрієм ставиться серйозне завдання – правильно організувати зберігання для підтримки необхідних умов у коморі.

Існує три режими:

1. Сухий. Вільна волога в такому зерні відсутня, тому ймовірність поширення мікроорганізмів виключається. Цей режим не допускає біологічних процесів. Коли урожай сухий, він може зберігатися досить довго. Але не варто забувати про підтримку та контроль необхідного стану зерна.
2. Охолоджений. У цьому випадку використовується технологія термоанабіозу – консервування при знижених температурах. Такий спосіб також досить ефективний для життєдіяльності зерен і запобігання розвитку мікроорганізмів. Але важливо дотримуватися температуру маси, яка не повинна перевищувати 10 градусів. Різкі перепади, які характерні для міжсезоння, можуть негативно відбитися на стані зернових. Цей режим актуальний для таких випадків, коли немає можливості швидко просушити урожай.
3. Без доступу повітря. Така технологія ґрунтується на принципі аноксіанабіозу – самоконсервування. Комора, у якій буде зберігатися урожай, попередньо заповнюється вуглекислим або іншими газами для створення вакууму в приміщенні. У таких умовах, коли кисень повністю відсутній, мікроорганізми, паразити, шкідники й комахи не можуть розвиватися. Зерно зберігає свої якості, необхідні для його подальшої переробки. Але потрібно враховувати, що посівні партії в умовах відсутності доступу повітря зберігати не допускається, оскільки насіння втрачає свою схожість.

Існують різні способи зберігання. Їх вибір визначається обсягом зібраного врожаю, а також конструктивними особливостями комори. Залежно від виробника і переслідуваних цілей сховище може бути як закритим, так і відкритим. Другий варіант актуальний тільки для недавно зібраного зерна. Як правило, для цього використовуються траншеї або бурти. Закритий спосіб передбачає тривале зберігання врожаю у складі з бетонними стінами або в металевих силосах.

Найпопулярніші способи зберігання:

1. Бурти. Йдеться про розміщення врожаю насипом або в тарі на відкритій ділянці. Якщо є небезпека випадання опадів, над буртами встановлюється навіс. Такий спосіб зберігання більшою мірою відноситься до вимушених – застосовується, якщо в агронома немає стаціонарного зерносховища. Основний недолік – можливість впливу навколишнього середовища на стан врожаю. Відкритий спосіб зберігання небезпечний збільшенням вологи, а також появою та поширенням шкідників і паразитів. У таких умовах контролювати ці моменти практично неможливо.
2. Траншеї. Оптимальний варіант зберігання врожаю без доступу кисню, часто до нього вдаються при виготовленні кормів. Але посівне зерно зберігати в таких умовах неприпустимо – це основний недолік траншей. Маса при тривалому зберіганні стає силосом, який підходить тільки для годівлі тварин.
3. Бетонні ємності. Така комора дозволяє зберігати великі обсяги зерна довгий час у належних умовах. Цей варіант є найбільш практичним і прийнятним для створення зерносховища. Бетонні резервуари забезпечують необхідний мікроклімат для вимогливого до температури врожаю. Деякі олійні культури не витримують сильної спеки. Бетонні склади використовуються досить довго, поки не починають руйнуватися. Це один із кращих варіантів, оскільки не вбирає вологу й не нагрівається.
4. Металеві силоси. Такий спосіб зберігання – один із найпопулярніших серед вітчизняних агрономів. Зерносховища у вигляді металевих ємностей зводяться досить швидко. У порівнянні з бетонними сумішами вентиляція в них якісніша й ефективніша.

Умови зберігання повинні ретельно контролюватися, оскільки від них залежить якість і збереження врожаю. Іноді аграрії очікують вигідного періоду для продажу зерна, а до цього тримають його на відкритих ділянках або в зерносховищах. Наявність приміщення ще не гарантує збереження врожаю. У будь-якому випадку його стан потрібно постійно контролювати.