Як вирощують яру пшеницю: основні поняття і особливості культури

Зміст:

1. Введення.
2. Біологічні характеристики та відмінності культури.
3. Особливості догляду за посівами.
4. Основні шкідники.
5. Особливості передпосівної обробки (відео).
6. Характерні особливості сортів культури.

Яра пшениця — одна з основних культур весняного посіву. На відміну від своєї озимої «родички», цей вид злакових проходить весь вегетаційний період за 4–5 місяців, оскільки збирають її в липні-серпні, в залежності від кліматичної зони. Представлена ​​яра пшениця в широкому розмаїтті видів (більше 20), але в основному відомі 2 — тверда (T.durum) і м'яка (T.aestivum). Розберемося в особливостях її вирощування, які допоможуть отримати хороший урожай.

Біологічні характеристики і відмінності культури

Відразу варто зазначити відмінності з іншою пшеницею — озимою. Яра радикально від неї відрізняється за цілою низкою властивостей:

• здатність до самозапилення;
• слабка коренева система, через що поживні речовини погано засвоюються;
• вразливість до низьких t°. Сходи, які проросли при температурі повітря в діапазоні від 4 до 7 градусів, лише на короткий час здатні витримати зниження до -10;
• схильність до пригнічення бур'янами;
• вимогливість до вологості ґрунту (не нижче 65%);
• вразливість до посухи.

Зростає яра пшениця найкраще на нейтральних або слабколужних ґрунтах, погано переносить кислі.

До основних характеристик варто віднести граничну стислість терміну посіву. Зазвичай польові роботи починаються відразу після сходу снігу і прогрівання ґрунту (в різних регіонах цей період відрізняється). Якщо упустити сприятливі терміни, то врожайність серйозно зменшиться. Через це точних строків посіву ярої пшениці немає. У кожній кліматичній зоні вони свої. Крім того, в залежності від умов регіону, використовуються різні по терміну дозрівання сорту.

Глибина, спосіб і норма посіву теж варіюються. На ці показники впливають як особливості сорту, так і кліматичні умови регіону. В основному при посіві використовують 2 способи: перехресний або вузькорядний. Такі методи роблять злак більш стійким до вилягання (чого не може забезпечити технологія рядового суцільного посіву). Глибина посіву залежить від виду ґрунту і клімату району. На чорноземі за умови достатньої вологості закладати насіння потрібно до 3–4 см. У посушливих регіонах — 6–8 см.

Цікаво: в залежності від того, який спосіб обраний (вузькорядний або перехресний), а також від сорту норма висіву може варіюватися в межах 12–15%. Така відмінність позначається і на врожаї. Якщо норма вище, то зібрати можна на 200–300 кг зерна більше.

Ще одна відмінна риса від озимини — менші врожаї. Середній показник варіюється від 1,2 до 1,5 т/га, але за допомогою сучасних технологій її можна підняти до 3 т, а в сприятливих районах — навіть до 5 т.

Особливості догляду за посівами

Крім нюансів з дотриманням термінів, глибини і норми висіву, також важливо забезпечити культурі правильну агротехніку. Серед обов'язкових заходів:

• захист вологи в ґрунті;
• обробка від шкідників і бур'янів;
• заходи щодо запобігання вилягання.

Для забезпечення цих заходів виконуються спеціальні агротехнічні операції: прикочування після посівів, боронування до сходів (через 5 дн. після посіву) і після (в фазі 3–4 листочків), внесення гербіцидів для боротьби з бур'янами-багатолітниками і інсектицидів (проти комах).

Основні шкідники

Яра пшениця в залежності від сорту може заражатися різними комахами: шведською мухою, черемховою і злаковою попелицями, несправжньою гусінню, листовим пильщиком, злаковим мінером, п’явицями, трипсами. Щоб захистити посіви, проводять обробку інсектицидами: «Ф'юрі», «Децис» та ін.

Якщо на культурі починають з'являтися плями бурого кольору, борошниста роса або септоріоз, то необхідно обробити поля фунгіцидами (захист від хвороб). Вибір певного засобу і доза залежать від характеру ураження.

Характерні особливості сортів культури

Основним показником щільності зерна є питома вага пшениці. Вимірюється він в спеціальних одиницях — кг/гектолітр. Саме мінімальний показник питомої ваги є відмінною рисою конкурентоспроможності певного сорту. Справа в тому, що на цю характеристику безпосередньо впливають генетичні властивості. Однак буває, що питома вага знижується через порушення режиму харчування посівів (при надлишку або дефіциті).

Незважаючи на велике розмаїття видів, всю яру пшеницю прийнято ділити на тверду і м'яку, як згадувалося вище. Зазвичай в розмові мається на увазі саме triticum aestivum, на яку припадає до 95% посівів. В основному м'яка яра пшениця використовується для виробництва борошна. Тверді види йдуть на виготовлення круп і макаронів.

T.durum у нас майже не культивується через вимогливість до клімату. Для твердих сортів ярої пшениці потрібні помірні температури і чисті ґрунти. З цієї причини на вітчизняних полях в більшій мірі вирощуються тверді види культури, які менш вимогливі до ґрунтово-кліматичних умов і хвороб.