Сівба ярових культур у 2025 році: технології та оптимальні строки

Зволікати з початком посіву зернових культур не варто, оскільки з кожним днем підвищується температура, що призводить до втрати цінної вологи. Однак дуже ранній посів може спричинити ушкодження або навіть загибель сходів через весняні заморозки, які трапляються з року в рік частіше. Посівна 2025 розпочнеться вже зовсім скоро. Дізнайтеся, як правильно підготувати ґрунт і почати сіяти зернові культури.

Передпосівний обробіток ґрунту

Перед посівом ярих зернових культур необхідно провести якісний передпосівний обробіток ґрунту, спрямований на збереження вологи, економію енергії та запобігання ерозії.

Оптимальний обробіток ґрунту можливий за умови його фізичної стиглості, що на легких ґрунтах досягається за вологості 40-70% від НВ (ГПВ), а на важких — 50-65%. Для чорноземів оптимальна вологість ґрунту становить 15-18% від абсолютно сухого стану.

Боронування навесні проводиться вибірково в міру підсихання ґрунту. Для закриття вологи використовують важкі зубові або пружинні борони БП-8, БП-24, СТ-15, FlexiCoil, Magnum та інші моделі. Якщо зволікати з цим процесом, можна втратити до 30-60 т/га води щодня.

Глибина культивації повинна відповідати глибині загортання насіння. Недотримання цієї вимоги може призвести до того, що зерно застрягне в сухому шарі ґрунту і сходи будуть зріджені. Для більш ефективного передпосівного обробітку рекомендуються культиватори зі стрілчастими лапами на S-подібних пружинних стояках (наприклад, КБМ-10,8ПС, КБМ-9,6ПС-4Д, КБМ-14,4ПС-Д).

Для вирощування пізніх ярих культур (кукурудза, соняшник, соя, гречка) ґрунт обробляють двічі: спочатку дисковими знаряддями або важкими культиваторами на глибину 10-12 см, а потім перед сівбою — на глибину загортання насіння. На легких ґрунтах можна замінити перший етап обробітку боронуванням зубовими або пружинними боронами для збереження вологи та економії пального.

Обробіток ґрунту для посіву ярих культур і пересіву озимих проводять за оптимальної вологості землі (15-18%), використовуючи широкозахватні одноопераційні або комбіновані машини в агрегаті з тракторами на гусеничному або колісному ходу, обладнані шинами з низьким тиском.

Якщо поле добре вирівняне і має хорошу структуру, під час пересіву озимих культур або вирощування пізніх ярих можливе обмеження кількості обробітку, а для посіву гороху, ячменю або вівса можна застосовувати сівалки-культиватори прямої дії.

Строки висіву ярових культур

Час посіву здебільшого залежить від біологічних особливостей культури.

До ранніх культур відносять овес, ячмінь, яру пшеницю, горох, вику, льон, цукрові буряки, соняшник, моркву, багаторічні трави тощо. Вони проростають уже за температури ґрунту від +1 до +6 °C і стійкі до весняних приморозків.

Культури середніх строків сівби, такі як кукурудза, просо, соя, квасоля, сорго, гречка, потребують ґрунту, прогрітого до +7–10 °C. За нижчих температур насіння сходить повільно, а молоді рослини чутливі до заморозків.

Пізні культури, зокрема рис, тютюн і баштанні, проростають лише за температури ґрунту +12–14 °C.

Ранній посів сприяє кращому використанню вологи, зменшує шкоду від шкідників і бур’янів. Запізнення з сівбою може призвести до зрідження сходів, втрати врожайності та зниження якості продукції.

Важливо дотримуватись оптимальної густоти посіву, що забезпечить ефективний фотосинтез і доступ рослин до води, повітря та поживних речовин. Сучасна техніка дозволяє точно налаштувати густоту посіву відповідно до потреб кожної культури.

Головні фактори, що впливають на строки сівби

Оптимальні строки сівби озимої пшениці залежать від багатьох факторів, і насамперед це погодні умови. Попри те, що технологія вирощування контролюється людиною, зовнішні фактори залишаються змінними та суттєво впливають на розвиток культури.

Серед головних чинників, від яких залежить вибір строків сівби:

1. Температурний режим. Від температури повітря залежить перебіг вегетаційних процесів та рівень продуктивності рослин. Найкращими середньодобовими температурами для різних етапів розвитку озимої пшениці вважаються: сівба — сходи: 14 ± 2°C; сходи — кущіння: 15 ± 2°C; кущіння — вихід у трубку: 9 ± 2°C; вихід у трубку — колосіння: 16 ± 2°C; колосіння — повна стиглість: 20 ± 2°C.

1. Родючість ґрунту. На бідних ґрунтах висівати потрібно раніше, аби рослини встигли сформуватися до настання несприятливих умов. На родючих ґрунтах за високого рівня удобрення строки можна зміщувати на 10-15 днів пізніше, щоб уникнути переростання рослин.

1. Біологічні особливості сорту. Сорти з високою пластичністю мають ширший діапазон оптимальних строків сівби. Сучасні інтенсивні сорти краще висівати у другій половині допустимого періоду, що дозволяє максимально реалізувати їхній потенціал.

Також перед посівом необхідно визначити вологість ґрунту. У регіонах із нестабільним зволоженням головним чинником для визначення строків сівби є наявність ґрунтової вологи. Якщо очікується раннє похолодання, посів слід проводити раніше оптимальних строків. За дефіциту вологи варто дочекатися опадів, а у випадку їх відсутності до кінця допустимого періоду доцільніше залишити площі під ярі культури.

Норми висіву ярих культур

Найкращі норми висіву просапних ярих культур, за даними науковців, становлять: для соняшнику — 40–60 тис/га, кукурудзи — 40–60 тис/га, сої — 400–700 тис/га, сорго — 160–180 тис/га.

Під час визначення норми висіву слід враховувати вологість і родючість ґрунту, рівень його засміченості, кількість доступних поживних речовин, площу живлення рослин, а також якість насіння. Через зміну погодних умов норму висіву варто коригувати: зменшувати для сівби у сприятливі строки на родючих, добре удобрених ґрунтах із достатнім зволоженням і збільшувати за менш сприятливих умов.

Глибина загортання насіння

Глибина загортання насіння визначається його розміром: чим більше насіння, тим глибше його можна висівати. Наприклад, кукурудзу висівають на 6–8 см, яру пшеницю — на 5–6 см, а дрібнонасінні культури, такі як льон і конюшина, — на 2–3 см. Насіння культур, які під час проростання виносять сім’ядолі на поверхню ґрунту, висівають ще мілкіше: сою — 3–4 см, люпин — 2,0–2,5 см, квасолю — 5–7 см, цукрові буряки — 2–4 см.

Глибина загортання також залежить від типу ґрунту. На легких ґрунтах насіння розміщують глибше, ніж на важких. Оптимальні умови для проростання забезпечує тверде ложе, яке покращує доступ вологи з нижніх шарів ґрунту. Водночас верхній шар має бути розпушеним для проникнення повітря та швидкої появи сходів. Важливо витримувати рівномірну глибину загортання, адже її порушення призводить до нерівномірного проростання насіння, різного темпу розвитку рослин і неоднорідного дозрівання врожаю.

У разі дотримання оптимальних строків сівби насіння загортають на стандартну для культури глибину. Якщо ж посів затримується, а верхній шар ґрунту пересихає, насіння висівають трохи глибше.

На перезволожених ділянках після сівби варто уникати прикочування посівів важкими кільчасто-зубовими котками, особливо для ярого ячменю та вівса. За різкого підвищення температури й відсутності опадів це може призвести до утворення щільної ґрунтової кірки, яка негативно впливає на кореневу систему рослин.

Внесення добрив

Під час посіву ярих зернових культур доцільно одночасно вносити мінеральні добрива. Для припосівного удобрення рекомендовано використовувати комплексні або парні складні добрива, такі як N15P15K15, нітроамофоска (N16P16K16), нітрофоска (N13P13K13), амофос (N12P50), амофосфат (N16P20) тощо.

Локальне припосівне внесення мінеральних добрив є ефективнішим за розкидне, оскільки сприяє підвищенню врожайності на 20–40%. Це пояснюється тим, що поживні речовини концентруються поблизу кореневої системи, забезпечуючи кращу доступність для рослин. Оптимальна глибина внесення добрив становить 5–12 см для зернових культур суцільної сівби та 12–20 см для просапних. Для цього застосовують стерньові сівалки прямої сівби, зернотукові сівалки, культиватори-рослинопідживлювачі та ґрунтообробні агрегати.

Крім макроелементів (N, P, K), під час посіву доцільно використовувати й мікроелементи, зокрема висівати насіння, оброблене комплексними мікродобривами або стимуляторами росту.

Технологія вирощування різних типів ярових культур

Ранні ярі культури

До культур раннього строку сівби входять яра пшениця, ячмінь та горох. Їх висівають одразу після досягнення фізичної стиглості ґрунту, оскільки вони мають високі вимоги до вологи. Насіння розміщують у верхньому шарі ґрунту, коли його температура досягає +2...+3°C, і цей сприятливий період триває не більше ніж 7 днів.

Глибина загортання насіння:

1. Яра пшениця та ярий ячмінь: 4-6 см — у добре зволоженому ґрунті, 6-8 см — за пізніх строків сівби.
2. Горох: 4-7 см — на важких ґрунтах, 6-7 см — на середніх і легких. У разі недостатньої вологості та великого насіння — 8-10 см.

Сходи ранніх ярих культур добре витримують весняні приморозки. Проте затримка сівби всього на 5 днів призводить до втрати вологи та зниження врожайності на 7-10%.

Сівба соняшнику

Соняшник належить до культур середнього строку сівби. Його насіння проростає за температури ґрунту +3...+6°C, однак оптимально висівати його, коли температура досягає 8-10°C на чистих полях та 10-12°C — на засмічених. Передпосівна культивація в цей період дозволяє ефективно знищити пророслі бур’яни. Глибина загортання насіння — 6-8 см.

Високоолеїнові гібриди висівають у середні строки, коли температура ґрунту досягає 8-12°C на глибині 10 см. Незважаючи на те, що набубнявіле насіння може витримати короткочасне похолодання до -10°C, ранні строки сівби можуть знизити та затримати польову схожість. Молоді сходи витримують заморозки до -4...-6°C, а оптимальна температура росту в першій половині вегетації становить близько 22°C.

Сівба кукурудзи

Кукурудзу висівають, коли температура ґрунту на глибині 10 см досягає 10-12°C, а холодостійкі гібриди можна висівати при 7-9°C. За оптимальних умов сходи з’являються на 7-8 день. Глибина загортання насіння залежить від типу ґрунту:

1. Важкі суглинки – 4-5 см.
2. Легкі суглинки – 5-6 см.
3. Чорноземи – 5-7 см.
4. Супіщані ґрунти та регіони з дефіцитом вологи — 6-8 см.

Через швидкий перехід від весни до літа (10-12 днів) аграрії змушені пристосовуватися до природних умов. Одним із варіантів є рання сівба за температури ґрунту +6...+7°C. Це дає можливість ефективніше використовувати ґрунтову вологу, а також забезпечує цвітіння до настання спеки (+30°C і вище), що сприяє якісному запиленню.

Втім, рання сівба теж має ризики:

1. Подовження періоду сходів до 14-16 днів і більше.
2. Зниження польової схожості та густоти посіву.
3. Підвищена вразливість до грибкових хвороб.
4. Ризик ураження сходів весняними приморозками.

Низькі температури можуть спричинити:

• пошкодження клітинних мембран через поглинання холодної води;
• порушення роботи ферментних систем, що послаблює проростки;
• «температурний параліч» — скручування паростків і утруднення їх проростання;
• фіолетове забарвлення листя у нестійких гібридів.

Весняні заморозки можуть призвести до пошкодження або загибелі листків, а також загнивання проростків, що можна перевірити розрізанням стебла.

Сівба сої

Соя потребує добре прогрітого ґрунту — 12-14°C. Її висівають, коли температура на глибині 10 см досягає +10...+14°C, із загортанням насіння на 4-5 см (на важких ґрунтах — 3-4 см, за недостатньої вологості — 5-6 см).

Рекомендується починати сівбу з пізніх сортів, поступово переходячи до середньопізніх, середньостиглих і завершуючи середньоранніми та ранньостиглими.

Посів у холодний ґрунт призводить до:

• затримки появи сходів;
• зниження польової схожості;
• ураження шкідниками та хворобами;
• втрати врожайності.

Однак і надто пізня сівба може мати негативні наслідки: запізніле збирання, підвищену вологість зерна та додаткові витрати на досушування.