У нашій країні ярі зернові колосові культури — яра пшениця, ячмінь і овес — найпопулярніші та займають близько 2 млн га. Однак середня врожайність досить низька, і це сигнал, що потрібне удосконалення технологій вирощування. Наприклад, вкрай важливо вносити добрива для живлення рослин макро- та мікроелементами, які сприяють активному росту та розвитку культур.
Технологія вирощування — комплексний підхід, спрямований на створення оптимальних умов для росту та розвитку рослин.
Серед факторів, що визначають продуктивність сільськогосподарських культур, близько 30 % припадає на сортові особливості (рис.). Генетичний потенціал культури є фундаментом високої врожайності, тоді як усі інші технологічні елементи спрямовані на його реалізацію.
Значну роль відіграють і природні умови — вони становлять 15 % впливу. Погодні фактори можуть як сприяти розвитку культури, так і обмежувати її продуктивність.
Рівень агротехніки займає 10 % у структурі впливу. Раціональна система обробітку ґрунту сприяє розвитку кореневої системи, покращенню волого- та повітрообміну, оптимізації теплового режиму та зменшенню втрат вологи.
Одним із вагомих факторів є захист рослин — своєчасна боротьба з бур’янами, шкідниками та хворобами допомагає мінімізувати втрати врожаю, що становить 15 % у загальній структурі впливу.
Окрему роль відіграє система удобрення, на яку припадає 30 %. Збалансоване мінеральне живлення рослин макро- та мікроелементами сприяє формуванню міцної кореневої системи та підтриманню стабільності агрофітоценозу.
Дотримання технологічних рекомендацій та врахування всіх ключових чинників дозволяють отримати максимальну продуктивність культур.
У сучасному аграрному виробництві підвищення врожайності значною мірою залежить від раціонального використання добрив. Ефективна система удобрення враховує родючість ґрунту, потреби конкретної культури, оптимальні норми та види добрив, а також строки їхнього внесення, що дозволяє досягти високих урожаїв.
Серед елементів живлення особливу роль відіграють мікроелементи. Хоча їхній вміст у рослинах незначний (від 0,01 до 0,001 % у перерахунку на суху речовину), вони виконують ключові функції у фізіологічних і біохімічних процесах.
Для пшениці, ячменю та вівсу вкрай важливі кобальт (Co), марганець (Mn), мідь (Cu), бор (B), молібден (Mo) та цинк (Zn).
Цинк же посилює стійкість рослин до посухи та холоду, а також активізує роботу ферментів.
Мікроелементи — це природний ресурс і походить із материнської породи. Частково речовини поповнюють ґрунт разом із внесенням органічних добрив, проте в дуже незначних кількостях. Наприклад, із 1 т сухої речовини перегною надходить лише 200 г марганцю (Mn), 96 г цинку (Zn) та ще менше інших мікроелементів.
Однак є певні нюанси. Складність засвоєння мікроелементів рослинами у тому, що вони містяться у важкодоступних формах. Для переходу в легкодоступний стан необхідні складні мікробіологічні процеси. Саме тому засвоєння мікроелементів із ґрунту дуже мінімальне.
Найефективніше джерело мікроелементів — мікродобрива, які необхідно вносити позакоренево у критичні фази розвитку ярих зернових культур. Таким чином рослини отримують необхідні елементи у потрібний момент, що підвищує ефективність уже внесених добрив і сприяє отриманню високих урожаїв.
Додаткова перевага позакореневого внесення мікродобрив — вони сумісні з пестицидами у бакових сумішах. Ви можете одночасно надати рослинам необхідні поживні елементи та захистити їх від бур'янів, шкідників і хвороб.
Рослини з мікроелементами стають більш «живими», вони ефективніше використовують воду, сонячне світло та основні елементи живлення, а це позитивно впливає на врожайність і якість продукції. Речовини зміцнюють тканини рослин, знижують ризик ураження хворобами та підвищують загальний імунітет. А також допомагають рослинам легше переносити стресові умови та запобігають ослабленню.
Варто розуміти, що потрібен комплекс речовин. Один мікроелемент не може самостійно забезпечити всі необхідні процеси життєдіяльності рослини, а дефіцит хоча б якогось із важливих компонентів призводить до порушень у розвитку та зниження врожайності.
Підживлення мікроелементними добривами позитивно впливає на структуру врожаю ярих зернових культур та сприяє підвищенню їхньої продуктивності. Дослідження свідчать, що застосування мікроелементів забезпечує приріст урожайності на 1,5–2,5 ц/га і більше.
Проводити позакореневе підживлення мікроелементними добривами для ярих зернових культур можна протягом усього вегетаційного періоду, залежно від вибраного препарату. Однак потрібно дотримуватися правил застосування від виробників. Наприклад, на ринку представлені рідкі добрива з вмістом органічних речовин та комплексом мікроелементів, які можна використовувати навіть у фазу молочно-воскової стиглості. Якщо на початкових етапах розвитку культури ви не змогли підживити, це можна компенсувати в пізніші фази та посприяти збільшенню маси 1000 зерен і покращенню якості врожаю.
Важливо! Підживлювати рослини мінеральними добривами необхідно згідно з планом та рекомендаціями. Так ви значно підвищуєте ефективність посівів та покращуєте результат урожаю.
БУДЬТЕ В КУРСІ ОСТАННІХ ПОДІЙ І ВИГІДНИХ АКЦІЙ ВІД НАШОЇ КОМПАНІЇ