Фітофтороз – грибкове захворювання овочевих і садових культур, збудник якого уражує насіння, накопичуючись у ґрунті. Туди фітофтора потрапляє під час використання забрудненого садового інвентаря або накопичується, перезимовуючи на рослинних рештках. Хвороба поширюється на рослини дуже швидко, уражуючи їхні органи. У разі спалаху фітофтори в теплиці рослини втрачають тургор і гинуть протягом лічених годин, у відкритому ґрунті – за декілька днів. Піддаються ураженню грибком не тільки Пасльонові (томати, баклажани, перець), але й огірки, садова суниця та полуниця, цитрусові та інші культури.
Масовому поширенню фітофтори сприяють тривалі дощі за помірних температур повітря (18–20 0С), густий туман і випадання роси. Оптимальні умови для поширення грибка створюються у разі загущення посівів або якщо вони знаходяться у затінених чи занадто зволожених місцях. Тому варто дотримуватись оптимальної для кожної культури відстані між рослинами та площі їх стояння.
Задля запобігання виникненню та поширенню фітофтори на культурних рослинах слід здійснювати профілактичні обприскування ще до появи хвороби. Іншими профілактичними заходами є дотримання сівозмін і своєчасне збирання рослинних решток, на яких може накопичуватися грибок.
У разі поширення фітофтори на томатах урожай може бути повністю знищений за лічений час. На листках і стеблах виникають коричневі плями від некрозу уражених тканин та білий, схожий на павутинку, наліт на нижній частині листя. Плоди вкриваються коричнево-бурими розпливчастими плямами зі світло-сірим нальотом, що виникає за високої вологості повітря. Тому іншою назвою цього захворювання є «бура гниль».
У разі появи перших ознак фітофторозу слід видалити уражене листя та обприскувати рослини фунгіцидами, що містять у своєму складі мідь. Якщо вже хвороба уразила більшу частину рослин, обприскування буде марним. Тоді необхідно видалити всі рослини з ознаками фітофторозу разом із рослинними рештками.
Ще одним способом запобігти виникненню захворювання є використання сортового і гібридного насіння помідорів, що відрізняється відносною стійкістю до фітофторозу. Ранні сорти та гібриди, термін дозрівання яких становить 90–95 днів, демонструють відносно кращу стійкість до ураження збудником хвороби. Крім того, високорослі сортотипи менше уражуються у порівнянні з низькорослими.
На листках огірків фітофтора проявляє себе появою темних некротичних плям із білим нальотом на зворотному боці. Надалі листя скручується, чорніють пагони. Найчастіше ураження трапляється при вирощуванні рослин у захищеному ґрунті, хоча і в польових умовах воно нерідко спостерігається. Заходи боротьби з фітофторою є ефективними тільки на початку розвитку хвороби. На більш пізніх стадіях на ділянці краще видалити всі уражені рослини з метою запобігання розповсюдженню збудника.
Картопля значно уражається фітофторою: втрати врожаю можуть досягати 70 %. На верхніх листках і згодом на стеблах з’являються бурі розпливчасті плями, що призводять до їх почорніння та висихання. На нижній поверхні листя за високої вологості повітря спостерігається поява білого нальоту. Крім того, уражені фітофторою бульби набувають бурого кольору. Слід враховувати, що внесення вапна на кислих ґрунтах нерідко провокує розвиток хвороби, оскільки збудник полюбляє лужне середовище.
Ефективним профілактичним заходом щодо поширення фітофтори є дотримання сівозміни, за якої в якості попередника картоплі використовують сидерати, такі як люпин, овес, гірчиця. Вони запобігають поширенню спор грибка.
Підсумовуючи вищезазначене, слід ще раз наголосити, що кращим способом запобігання поширенню хвороби є використання таких профілактичних заходів:
За появи перших ознак хвороби на рослинах слід застосовувати хімічні препарати, що містять мідь, зокрема бордоську суміш, а також фунгіциди «Акробат» і «Купроксат».
Перевагами фунгіциду контактно-системної дії «Акробат» є поєднання двох діючих речовин – диметоморфа та манкоцеба. Перший компонент препарату порушує утворення спор грибка, проникаючи всередину рослини, а другий – ефективно гальмує поширення інфекції на поверхні рослини. Препарат діє вибірково, не впливаючи на корисних комах і бджіл. Гранули не порошать і швидко розчиняються у воді. Середній об’єм робочої рідини залежить від культури і фази вегетації та складає від 250 до 1000 л/га.
Фунгіцид «Купроксат» містить сульфат міді та забезпечує пролонгований захист рослин від фітофтори. Зручна під час застосування препаративна форма у вигляді концентрату суспензії дозволяє тривало працювати обладнанню та гарантує сумісність з іншими пестицидами в баковій суміші. Це фунгіцид контактної дії, для максимальної ефективності якого робочий розчин має бути рівномірно нанесений на поверхню рослин, внаслідок чого проростання спор грибка припиняється. Не слід підкислювати робочий розчин додаванням компонентів, що знижують його кислотність нижче 6,5 одиниць, оскільки це призводить до збільшення фітотоксичності препарату.
Деякі господарі з метою уникнути використання хімічних препаратів проти фітофтори намагаються використовувати поширені в народі способи захисту рослин. Найчастіше вони не дають бажаного ефекту і можуть бути застосовані як профілактичний захід. Найпоширенішими народними методами є використання:
- розчину дріжджів із розрахунку 100 г на 10 л теплої води (проте слід пам’ятати, що його полюбляють більшість шкідливих грибків);
- настою часнику (50 г в 1 л води, надалі розчиняють в 10 л);
- розчину йоду;
- деревної золи (вона підлужує ґрунт, і це полюбляє фітофтора).
Якщо ж перші ознаки хвороби вже з’явилися на рослинах, без використання фунгіцидів не обійтися. За дотримання норм і правил застосування вони не несуть жодної шкоди.
БУДЬТЕ В КУРСІ ОСТАННІХ ПОДІЙ І ВИГІДНИХ АКЦІЙ ВІД НАШОЇ КОМПАНІЇ