Аеропоніка: вертикальне вирощування в повітрі

Опис технології

Без продуктів сільського господарства людство існувати не може, але праця фермера важка і не завжди приносить очікуваний результат. Також він багато в чому залежить від кліматичних умов та складу ґрунту. Дослідження способів вирощування овочів привели вчених до створення більш досконалих технологій, що позбавляють землероба від такої невигідної залежності. Серед перевірених методик виділяється аеропоніка.

Її мета — домогтися високого врожаю без застосування шкідливих для здоров'я людини добрив та інших активаторів росту, а також зменшити зусилля/витрати на процес вирощування.

За допомогою аеропонних установок овочі та зелень можна вирощувати цілий рік, використовуючи метод активного кисневого насичення коренів, які знаходяться не в ґрунті, а вільно звисають у повітрі.

Для поливу застосовують крапельні системи зрошення, у яких використовують водні розчини поживних речовин.

«За» і «проти» у використанні повітряної технології

Концепція аеропоніки була розроблена ще на початку ХХ століття, проте привернула до себе пильну увагу лише в двохтисячних. Це пов'язано з її суперечливою природою, яка виражається в ряді позитивних моментів і наявності недоліків.

Переваги аеропоніки:

1. Активне насичення коренів киснем, що підсилює ріст і прискорює розвиток культур.
2. Штучно створені сприятливі умови для рослин дозволяють вирощувати такі, котрі не приживаються у відкритому ґрунті конкретного регіону.
3. Без добрив вдається отримати екологічно чистий високий урожай.
4. Підтримуючи необхідний культурі мікроклімат, овочі можна збирати цілий рік.
5. Для догляду за рослинами достатньо автоматизувати систему подачі води та кисню. Це знижує витрати часу, зменшує необхідність застосування фізичної праці та позбавляє потреби використовувати дорогу сільськогосподарську техніку.

Недоліки методу:

• щоб скористатися перевагами, треба помітно витратитися: купити обладнання для облаштування установки;
• необхідно дотримуватися суворих «карантинних» умов, які виключають можливість інфікування відкритих коренів;
• неполадки в системі призводять до швидкої загибелі рослин;
• досконально не вивчена якість вирощених овочів викликає недовіру до їх поживної цінності.

Незважаючи на такі нюанси, спосіб завойовує серця овочівників і починає активно використовуватися в передових аграрних країнах.

Як влаштована аеропонна система

Дороге професійне обладнання на невеликій ділянці можна замінити саморобним. Для цього знадобляться:

1. Дворівневий контейнер/резервуар. Він не повинен пропускати сонячне світло, оскільки випромінювання може знищити коріння.
2. Бак для заповнення водою.
3. Насос, що подає воду до аерозольного оприскувача. Він має бути потужним, тому варто купувати або спеціальний, або замінити його автомобільним компресором.
4. Шланги подачі розчину з герметичним з’єднанням.
5. Сопла-насадки, здатні перетворити насичену рідину на дрібнокрапельну суспензію, створюючи таким чином своєрідний туман. Це допомагає рослинам швидко і ефективно засвоювати поживні речовини.
6. Полки, що виконують функцію тримачів рослин. Виготовляють їх з матеріалів, які не бояться вологи, а для ємностей з рослинами прорізають гнізда. Розмір горщиків залежить від особливостей кореневої системи конкретного овочу.
7. Автоматизація поливу неможлива без таймера. Краще, якщо він буде електронний — більш точний, забезпечує зручний контроль навіть невеликих інтервалів на всіх етапах росту рослин.

Коли є намір вирощувати овочі в промислових масштабах, варто звернутися до досвіду фахівців та встановити систему, що відповідає вимогам вирощування рослин.

Поживний розчин для «повітряних» рослин

До його складу обов’язково включають калій, азот і фосфор. Решта інгредієнтів залежить від виду культури, етапів її розвитку. Ідеального співвідношення досягають методом проб. Також застосовують універсальні суміші, розроблені для подібної технології — гідропоніки.

Щоб самостійно приготувати перевірені розчини Кнопа, Елліса або Герікке, необхідно точно витримувати пропорції. Спочатку всі сухі речовини зважують, потім окремо розчиняють у невеликій кількості води, після того з’єднують їх і доводять обсяг рідини до необхідного.

Готуючи розчин, важливо дотримуватися одного правила: не використовувати водопровідну та жорстку воду.

Застосування ультразвуку в аеропоніці

Ультразвукові хвилі підвищують ефективність аеропонічних установок. Проходячи крізь рідину, вони викликають «пузиркування» розчину. Бульбашки лопаються і утворюють своєрідний туман. В такому стані корисні речовини із суміші легко та рівномірно проникають в корені.

У цього нововведення є відчутний недолік — значне підвищення температури рідини (до 40 °С). Щоб запобігти пошкодженню рослин, мікрокраплини доводиться охолоджувати до оптимальної t (20 °С) за допомогою спеціального пристрою, а це додаткові витрати.

Висновок

У регіонах з умовами непридатними (ґрунт, клімат) для вирощування окремих культур аеропоніка стане хорошою альтернативою. Особливо вигідно це для промислових масштабів овочівництва.

В індивідуальних господарствах така система застосовується більш активно, оскільки облаштування невеликої теплиці вимагає менших витрат і швидко окупається.