Які види добрив важливі для зростання та розвитку зернових

Усі аграрії зі стажем знають, що для досягнення максимальної врожайності зернових культур важливо дотримуватися прогресивної технології вирощування, що включає якісну підготовку посівного матеріалу та ґрунту, застосування ефективних засобів захисту від шкідників та хвороб, дотримання норм та термінів внесення добрив. У технологічному процесі аграрного виробництва забезпечення рослин належного живлення відіграє важливу роль, оскільки сприяє отриманню високих та стабільних урожаїв. Добрива для зернових об'єднують у дві великі групи: макро- та мікродобрива. До першої з них належать елементи живлення, що є основними будівельними блоками культур і у багатьох біологічних процесах, тому вони споживаються рослинами у підвищених кількостях.

Своєю чергою, макродобрива поділяються на прості та комплексні. Перші містять у своєму складі лише один макроелемент:

• - азот — компонент хлорофілу, що бере участь в амінокислотному та білковому синтезі. Він міститься у складі амонійних, нітратних, амонійно-нітратних, амідних добрив;
• - фосфор – важливий для енергетичних процесів, у тому числі фотосинтезу та передачі енергії. Хімічний елемент входить до складу суперфосфатів, що сприяють формуванню кореневої системи, утворенню стебел, покращенню цвітіння, дозріванню повноважного зерна;
• - калій – регулює водний баланс рослин, покращує опірність до зернових посух і хвороб, підвищує зимостійкість озимих.

Добрива вносять у ґрунт перед посівом під час основної її обробки, період посівної компанії та при кореневому підживленні. При цьому важливо враховувати потреби кожної культури, особливості ґрунтової родючості та кліматичні умови її обробітку. Складні добрива містять кілька елементів живлення у збалансованих пропорціях.

В склад мікродобрив для зернових культур входять мікроелементи, необхідні рослинам у мінімальних дозах. Вони активують ферментні системи, беруть участь у фотосинтезі, метаболізмі, розподілі клітин, утворенні тканин та хлорофілу, транспорті цукрів, клітинному диханні. Їхній недолік або надлишок може призводити до зниження врожайності культур. Мікродобрива для зернових застосовуються при підготовці зерна до посіву, під час кореневого та позакореневого листового підживлення.

Коли проводять кореневе та листове підживлення зернових

Під час вирощування озимих зернових аграрії застосовують кореневе та позакореневе підживлення рослин. Незалежно від зони вирощування першу проводять у фазі кущіння або напровесні при відновленні вегетації. Кореневе підживлення доцільне в початковий період зростання, у фазі виходу в трубку, колосіння і вважається основним. Однак при зниженні температури повітря та нестачі ґрунтової вологи поживні речовини (особливо азотні та фосфорні) погано засвоюються рослинами.

Комплексний агрохімічний аналіз ґрунту дозволяє встановити, яких поживних елементів не вистачає культур. Вони переважно засвоюють речовини через кореневу систему, меншою – листям. Оскільки в активну фазу зростання та колосіння їх запаси посилено знижуються, рекомендується поєднувати кореневе живлення з листовим. Останнє має свої особливості: відсутність міграції, що надійшли в рослини поживних елементів, необхідність точного дотримання їх концентрацій у розчинах, щоб уникнути пошкоджень листя. Більшість мікроелементів потрібна саме листовим пластинкам і стеблам рослин, тому позакореневе живлення є незамінним.

Вплив мікродобрив на зростання та розвиток зернових у різні фази вегетації

Листове живлення не буде ефективним за наявності:

• - сильної посухи;
• - надлишку або дефіциту в ґрунті окремих мікроелементів;
• - хвороб, збудники яких вражають половину та більше поверхні листя;
• - недотримання фаз вегетації;
• - порушення правил внесення позакореневого підживлення;
• - неправильної концентрації суміші при поєднанні в обприскувачі мікроелементів та гербіцидів.

Через листя культурами швидко засвоюються азот у складі карбаміду, магній сірчанокислий, калій, проте позакореневе внесення сірки, фосфору та кальцію не буде ефективним. Обробку листя краще проводити при температурі не нижче двадцяти градусів, хорошій ґрунтовій вологості, безвітряній хмарній погоді вранці або ввечері.

У яких випадках потрібне некореневе підживлення

Обробка надземної частини рослин розчином мікроелементів проводиться як додатковий прийом до основного внесення добрив. Некореневе підживлення зернових культур використовується:

• - при вираженому дефіциті поживних речовин у рослин, що дозволяє максимально оперативно забезпечити їх живленням, що проникає через листя набагато швидше за прикореневе внесення;
• - у критичні періоди розвитку;
• - на кислих ґрунтах, коли деякі мікроелементи не можуть проникнути в рослини через коріння;
• - за необхідності короткочасного підвищення стійкості до стресових факторів середовища;
• - у разі сильного пошкодження кореневої системи хворобами та шкідниками;
• - при настанні репродуктивного періоду у житті рослин та формуванні врожаю;
• - для забезпечення зернових елементів живлення з низькою міграційною здатністю;
• - при сухому або перезволоженому ґрунті, його поганій аерації.

Листове живлення економічно доцільне, оскільки потребує меншої кількості добрив при зниженні навантаження на ґрунт під час їх внесення. При цьому запускаються важливі фізіологічні процеси, що підвищують продуктивність фотосинтезу.

Які добрива використовуються для позакореневих підживлень

На кількість і якість врожаю зернових культур великий вплив мають умови їх вирощування, особливо при проходженні вегетувальними культурами критичних фаз розвитку, коли вони потребують поживних елементів (кущення, виходу в трубку, колошіння). У ці вегетаційні періоди незамінними будуть мікродобрива, що містять:

• - мідь (бере участь у фотосинтезі, обміні вуглеводів, білковому синтезі, а також підвищує стійкість рослин до грибкових та бактеріальних хвороб, посухи та морозів);
• - марганець (сприяє накопиченню цукрів та кращої зимостійкості озимих, метаболізму та дихання тканин);
• - магній (компонент хлорофілу, що забезпечує обмін фосфору, формування сильної кореневої системи);
• - бор (сприяє розвитку точки росту рослин, цвітіння та запилення завдяки регулюванню активності ферментних систем);
• - залізо (виноситься з урожаєм із ґрунту, важко надходить у рослину через корінь, особливо при низькій температурі, бере участь у синтезі хлорофілу).

Зерновим культурам потрібні також цинк, молібден і кобальт, що активізують процеси їх нормальної життєдіяльності. Норма внесення мікроелементів при листовому підживленні розраховується, виходячи з біологічних особливостей культури, ґрунтово-кліматичних умов, застосовуваної системи землеробства. Поряд із простими мікродобривами сучасна технологія вирощування зернових передбачає використання і комплексних, що містять два або більше мікроелементів.

Як проводиться осіннє листове підживлення озимих культур

В осінній період рослини особливо потребують фосфорних та калійних добрив, тому їх вносять у ґрунт після її передпосівної обробки, у рядки – під час сівби у вигляді рідких комплексних сполук. Для забезпечення високої зимостійкості, кращого накопичення запасних речовин та засвоєння фосфору застосовуються добрива для зернових культур, що містять марганець, магній, бір, цинк у розрахунку 1–2 літри на гектар за два тижні до настання холодів

Весняне позакореневе підживлення озимих

Обробка по листу проводиться при досягненні температури повітря до двадцяти градусів та спільному внесенні карбаміду і магнію (оскільки мікроелемент засвоюється в такому разі вдвічі швидше), а також сумісних з ними фунгіцидів та інсектицидів. Після відновлення вегетації у фазах виходу в трубку та колошіння проводять підживлення азотом, фосфором, сіркою та калієм. Сірка допомагає рослинам краще засвоювати азот. Препарати міді та бору застосовують у фазі колошіння з метою підвищити врожайність культур.

Компанія «Агріматко» в Україні надає можливість придбати добрива для зернових безпосередньо від виробника за доступною ціною. Фахівці компанії проконсультують вас з усіх питань, що цікавлять, допоможуть вдало вибрати необхідні препарати, виходячи з особливостей аграрного виробництва та ґрунтово-кліматичних умов регіону.