Вологоємність різних ґрунтів: що варто знати

Вологоємність ґрунту – це здатність утримувати та зберігати воду, яка є важливим чинником для росту рослин і підтримки екосистеми. Ця характеристика залежить від типу ґрунту, його структури, пористості та хімічного складу. Різноманітні типи ґрунтів (піщані, суглинисті, глинисті) мають різну здатність вбирати й утримувати вологу, що безпосередньо впливає на їх родючість та використання у сільському господарстві. Розуміння особливостей вологоємності ґрунтів дозволяє аграріям ефективніше управляти зрошенням та поліпшувати врожайність, а також зберігати природні ресурси.

Що впливає на здатність ґрунту утримувати вологу

Здатність ґрунту утримувати вологу залежить від багатьох факторів, зокрема шпаруватості. Ґрунт на 50% складається з мінералів, 7% — з гумусу і 43% — зі шпар, які можуть бути заповнені водою або повітрям. Шпари поділяються на великі (> 50 мкм), середні (10-0,2 мкм) та дрібні (< 0,2 мкм).

Великі шпари швидко пропускають воду, забезпечуючи аерацію ґрунту. Вода з них стікає під дією сили тяжіння. Середні шпари утримують вологу завдяки капілярним силам, роблячи її доступною для рослин. Дрібні шпари утримують мертву воду, яка недоступна для рослин, що може призводити до їх в’янення.

Вид ґрунту також впливає на вологоємність. Піщані ґрунти пропускають воду швидко, мають низьку здатність накопичувати вологу. Суглинкові ґрунти зберігають більше води, а глинисті утримують її найбільше, проте великий відсоток цієї вологи недоступний рослинам.

Вміст гумусу покращує вологоємність ґрунту, збільшуючи кількість середніх шпар, що утримують доступну для рослин вологу.

Що таке капілярні явища в ґрунті

Накопичення вологи в землі відбувається під впливом капілярних та сорбційних сил. Чим менші капіляри або пори ґрунту, тим сильнішими є ці сили, і тим більше вологи залишається в ґрунті на тривалий час. Щоб коріння рослин могло поглинати ґрунтову вологу, його всмоктувальна сила повинна перевищувати капілярні та сорбційні сили землі.

Капілярна сила, яка утримує воду в ґрунті, протистоячи гравітації, визначається показником pF. Чим він вищий, тим сухіший ґрунт.

Одним з простих способів оцінки вологоємності є польова або загальна вологоємність ґрунту (зВҐ). Вона відображає обсяг води, який ґрунт може утримувати, чинячи опір гравітації.

Яка загалом може бути вологоємність землі

Здатність ґрунту утримувати воду залежить від багатьох чинників. В цілому можна виділити кілька типів ґрунтів і їхню водоутримувальну здатність:

1. Піщані можуть утримувати 6-10% води від своєї ваги.
2. Глинисті зберігають приблизно 20-30% води від своєї маси.
3. Ґрунти з високим вмістом глини можуть утримувати до 40% і більше.

Вміст гумусу також істотно впливає на водоутримувальну здатність ґрунту. Гумус здатний утримувати воду в кількості, що перевищує його власну масу в 3-5 разів.