Види добрив та особливості їх застосування

Висока та стабільна врожайність сільськогосподарських культур неможлива без своєчасного поповнення запасу елементів живлення, що виносяться із ґрунту з урожаєм. Добрива для землі у взаємодії з ґрунтом та рослинами складають так званий «трикутник Прянішнікова» – засновника науки агрохімії. Знання про те, як працює ця система, допомагає аграріям не лише отримувати рік у рік хороші врожаї високої якості, а й підтримувати на належному рівні родючість ґрунту, щоб уникнути його деградації.

Роль добрив у підтримці ґрунтової родючості

Елементи живлення відіграють ключову роль у збереженні та покращенні фізико-хімічних властивостей ґрунту, поповненні гумусу, виконуючи ряд функцій:

• - заповнення запасів поживних речовин, що необхідні для нормальної вегетації рослин;
• - поліпшення ґрунтової структури, аерації, водного режиму, що сприяє розвитку кореневої системи культур;
• - збагачення ґрунту корисною ґрунтовою мікрофлорою завдяки збільшенню чисельності в ньому корисних мікроорганізмів;
• - запобігання ерозії ґрунту внаслідок створення потужного рослинного покриву;
• - зниження кислотності або лужності ґрунтового розчину завдяки вапнуванню або гіпсуванню землі;
• - підвищення стійкості культур до хвороб і шкідників, оскільки здорові рослини, які отримують необхідну кількість поживних речовин, менш схильні до них, що знижує потребу в застосуванні пестицидів.

Види добрив та їх значення для рослин, стану орного горизонту визначають з урахуванням типу ґрунту та його механічного складу, первісного вмісту в ньому макро- та мікроелементів, кліматичних умов, біологічних особливостей оброблюваної культури, ґрунтової кислотності.

Які бувають добрива

Залежно від складу, походження та форми всі препарати класифікують на групи:

• - органічні;
• - мінеральні;
• - органо-мінеральні;
• - комплексні;
• - мікродобрива.

У таблиці види добрив наведено із зазначенням їхньої ролі у забезпеченні нормальної вегетації культур та збереженні ґрунтової родючості.

Таблиця добрив для рослин

Оптимальний час та спосіб внесення залежать від виду культури, ґрунтових умов, фази розвитку рослин.

Види добрив та їх застосування

Щоб підвищити врожайність оброблюваних рослин, перед використанням препаратів важливо знати вміст поживних елементів у ґрунті (за даними агрохімічного аналізу), його кислотність та ґрунтовий механічний склад, потреба кожної культури в елементах живлення, їх винесення з ґрунту з урожаєм. Терміни внесення залежать від виду препаратів та фази розвитку рослин.

Органікою удобрюють ґрунт теплою ранньою осінню або навесні щороку або один раз на три роки, що залежить від типу ґрунту та вмісту в ньому поживних речовин. Мінеральні азотні туки засвоюються рослинами під час вегетації завдяки їх розчинності у воді, швидкому надходженню до кореневої системи навесні та протягом усього періоду формування наземної маси. Фосфорні добрива вносяться восени, навесні (перед посівною обробкою ґрунту, під час посіву та підживлення). Калійні туки мають відмінну водну розчинність. Кислий ґрунт добре відгукується на внесення хлористого калію, а захищений – калію сульфату, ними удобрюють ґрунт в осінній та весняний періоди під усі культури.

Внесення складних гранульованих туків у рядки доцільно навесні та влітку при підживленні. На виснажених ґрунтах їх норму збільшують на п'ятдесят відсотків. Органо-мінеральними добривами удобрюють ґрунт усіх типів під час оранки, перед посівом та при підживленні. Мікродобрива потрібні культурам в процесі вегетації, тому вони застосовуються навесні під першу ґрунтову обробку або як кореневе та некореневе підживлення.

Мінеральні туки: класифікація та застосування

Неорганічні препарати складаються з елементів живлення у доступних для рослин формах. Вони бувають простими та складними. Список мінеральних добрив включає такі їх види:

• - азотні, які поділяються на амонійні, нітратні, амонійно-нітратні, амідні;
• - фосфорні (водорозчинні, слабо розчинні, нерозчинні);
• - калійні (хлоровмісні та сульфатні).

Комплексні (складні) туки містять основний елемент живлення у комплексі з іншими макроелементами в оптимальному співвідношенні.

Класифікація мінеральних добрив (таблиця)

Для овочевих під основний обробіток ґрунту вносять органіку (перепрілий гній), а під час посіву – подвійний суперфосфат. Нітрофоска для помідорів – чудове добриво в період цвітіння. Капуста любить перегній або компост як основне внесення та азотовмісне підживлення в поєднанні з хлоридом калію. Плодові культури до цвітіння поливають розчином суміші сечовини та сульфату калію (по 15 г на десять літрів води). Під час дозрівання плодів розводять нітрофоску з карбамідом у співвідношенні 3:2 на 10 л води та удобрюють кожне дерево двома відрами розчину.

Дотримання науково обґрунтованої технології вирощування культурних рослин та правильно підібране дозування добрив, що вносяться з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов та біології культур, дозволяють отримати високі врожаї відмінної якості.