Сівба озимої пшениці у пізні строки: варто чи ні?

Через посуху, підвищення цін на добрива й пальне фермерам доводиться переносити початок посівної. Проте від дати засівання напряму залежать показники врожайності. Саме тому попередньо варто оцінити, чи буде вигідною пізня сівба озимої пшениці.

Термін висіву впливає на інтенсивність росту рослини й накопичення її частинами поживних речовин. Час початку посівної важливий і тому, що залежно від пори року культури можуть бути більш або менш стійкими до шкідників, хвороб і готовими до зими.

Від чого залежать терміни висівання: основні фактори

Озима пшениця має здатність до самовідтворення, проте це можливо тільки за оптимальних умов для вегетації. Для забезпечення останніх вживають різноманітні технологічні заходи, а також підтримують потрібний гідротермічний режим. Проте термін початку сівби дуже залежить від зовнішніх умов.

Буває, що посівна розпочинається пізніше через наступні фактори:

• температура. Від неї залежать період вегетації та продуктивність культури. Висівати озиму пшеницю можна при температурі 14 ± 2 °C, при цьому для кущіння показник має становити 15±2 °C, а для виходу в трубку – 9±2 °C;
• родючість землі. Коли ґрунт бідний, висівання в нього варто починати раніше. Якщо він багатий на поживні речовини, це варто робити пізніше, адже в іншому разі рослина може перерости. На підживленому полі оптимальний термін зміщується на 10–15 днів, ніж на тому, де не використовували відповідні добрива;
• характеристики сорту. Для пластичних інтервал засівання довший, для інтенсивних останнім часом терміни також змістилися. Тепер найкращі дати припадають на другу половину визначених оптимальних;
• показник вологості. Якщо він недостатній та нестійкий, керуються наявністю вологи в землі. Висівання можливе за 3–5 днів до або після оптимального терміну, коли є впевненість у тому, що з’являться сходи. У випадку похолодання треба починати сівбу раніше, ніж рекомендовано.

Якщо ґрунт сухий і в ньому взагалі немає вологи, не варто висівати озимі – краще дочекатися періоду дощів. Коли до завершення допустимих термінів опадів немає, таке поле залишають під ярові.

Які терміни висівання вважаються оптимальними

Такими є строки сівби озимих, при яких сходи не переходять до 3-4 етапу органічного генезу до суттєвого зниження температури. При цьому ще до того, як період осінньої вегетації припиниться, рослини мають досягти певного стану. Важливо, щоб навесні культура не тільки швидко відновилася, а й швидко перейшла до диференціації конуса наростання.

З початком весняної вегетації має синхронно формуватися колос, для цього використовуються запаси води в землі, що накопичились за осінь та зиму. Тобто оптимальна фаза входження пшениці в зиму – та, коли рослина має:

• вузол кущення;
• 3-4 пагони;
• розвинену кореневу систему.

Для цього пшениці потрібно приблизно 50–60 днів. При цьому середньодобова температура має становити близько 5 градусів при сумі активних температур на рік 560–580 ºС.

Оптимальні терміни в Україні

Для кожної кліматичної зони нашої країни визначають окремі терміни. Оптимальна дата початку посівної в Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Черкаській, Хмельницькій та деяких інших областях – з 5 по 25 вересня. На Півдні, Львівщині, Рівненщині процес стартує з 10–25 вересня, на Сумщині, Полтавщині, Харківщині – з 25 серпня.

Проте останнім часом посівну все частіше переносять і починають приблизно з середини жовтня. Науковці зазначають, що по всій території України засівати озимі можна протягом осені, якщо дозволяє погода. Клімат наразі змінився, і холоди настають пізніше, ніж декілька років тому.

Крім того, у сучасних сортів коротший період яровизації. Тому навіть у випадку зимування у вигляді проростків культура дасть порівняно хороший урожай. Різниці між висіванням у жовтні та листопаді немає, а отже, можна вибрати як другий, так і третій місяць осені. Результати більше залежать від рівня зволоженості ґрунту та погодних умов.

Також наразі, за свідченнями науковців, складно точно визначити оптимальні терміни. Все залежить від швидкості збирання попередника та якості процесу підготовки поля до засівання. Кількість найкращих попередників для озимих зменшилася. У зв’язку з цим фахівці радять вибирати для посівів кінець вересня – середину жовтня.

Які наслідки раннього засівання пшениці

Якщо зробити це раніше рекомендованого терміну, можливе переростання культури. У ранніх посівів швидше розвивається вегетативна маса, також вони починають сильно кущитися й інтенсивно використовувати поживні речовини та вологу з ґрунту. Це призводить до:

• зменшення стійкості до морозу й хвороб;
• витрати великої кількості вологи;
• збільшення ризику втрати посівів через посуху навесні або влітку;
• сильного пошкодження злаковими мухами;
• вірусних заражень.

Ранні посіви сильніше заростають бур’янами та можуть випрівати, перебуваючи під покровом снігу. Навесні, коли пшениця починає кущитися, інші рослини ростуть швидше й забирають більше сонця. Зрештою, занадто рано висаджена озима пшениця росте повільно й дає не дуже багатий урожай.

Наслідки пізнього засівання

У науковців немає єдиної думки щодо того, настільки стійкими до негативних факторів будуть рослини, які посіяли пізніше. Варто враховувати, що пізні терміни також призводять до зменшення урожайності через те, що восени сходи розвиваються не дуже активно.

Якщо подовжити 1-2 етапи органогенезу, тобто період, коли починається сівба озимої пшениці й до сходження, то культура не так добре росте й не отримує достатньо умов для комфортної зимівлі. Це теж один із наслідків пізнього засівання. Після того як з’являються сходи, рослина починає кущитися приблизно через 22–25 днів, проте вона потребує близько 2 місяців, щоб нормально розвинутися.

Озима культура, посіяна пізно восени, не може нормально кущитися й має недостатньо стебел. Крім того, замало часу для формування вторинної кореневої системи, що збільшує схильність до вимерзання й підвищує ризик загибелі посівів. Пізні озимі не мають високої продуктивності. Якщо висаджувати їх у жовтні, загальний показник урожайності може зменшитися на 10–60%.

Вимоги до пізнього засівання

Проте в такого рішення є й переваги. Так, якщо вибрати пізніші терміни, простіше контролювати появу бур’янів. Все тому, що під час тривалого допосівного періоду виростає багато сторонніх рослин, які аграрії встигають знищити. У процесі вегетації восени до культури надходить менше тепла, внаслідок чого в зиму їй входити складніше.

Дослідження останніх років показують наступне: коли озимі культури вирощуються за інтенсивною технологією, вони стають стійкішими до зими й у разі засівання в пізній термін. Це можливо, якщо дотримуватися норми внесення мінеральних добрив.

Раніше за осінній вегетативний період на рослині мало з’явитися до 4 пагонів, проте зараз цю кількість зменшили до двох. Деякі технології передбачають, що культура має зимувати нерозкущеною, а формування продуктивного стеблостою можливе навесні.

Є декілька порад щодо зимового засівання пшениці. Якщо іншого варіанту немає, потрібно:

• збільшити норму висіву. Вона має становити 400–450 зерен на квадратний метр, це необхідно для оптимальної густоти навесні;
• збалансоване живлення. Знадобляться стимулятори росту для озимої пшениці та добрива в достатній кількості;
• дотримуватися глибини висівання 3–4 сантиметри без грудок;
• застосовувати тільки якісне й добре протруєне насіння;
• підживлювати посіви навесні – для цього використовують азот, а також суміші з фосфором, калієм і сіркою.

Зимостійкість пізніх посівів може зменшитися через те, що коренева система рослини не встигає нормально розвинутися. Проте і в такій фазі є ймовірність, що озимі нормально перенесуть холодну пору року. Щоб посіви добре кущилися й давали більше продуктивних пагонів, фахівці радять використовувати більше добрив на основі азоту.

Якщо ви вибрали пізні посіви, важливо отримати дружні сходи. Тоді рослини входять у зиму в оптимальній фазі розвитку та зимують краще. На показники врожайності впливають не тільки терміни, а і якість обробки поля, вибраного під озимі, живлення, характеристики попередника, погодні умови, захист від шкідників.

Як підтримати пізні посіви

З урожаєм озимих ґрунт втрачає велику кількість поживних елементів. Щоб отримати 10 центнерів зерна з гектара, потрібно дуже багато речовин. Розглянемо основні, які мають бути присутні в добривах.

Азот

На ранніх стадіях (від сходження до кущення) потрібно тільки 10% цієї речовини від загального обсягу. Основної кількості рослина потребує на етапі, коли переходить на стадію кущення. На початок трубкування необхідно 50% азоту.

Немає потреби вносити великі дози цієї речовини восени. Якщо в землі забагато азоту, рослина гірше поглинатиме також необхідний для неї фосфор. Це призведе до того, щоб перед входженням у зимовий період культура переросте.

Фосфор

Цієї речовини завжди має бути достатньо, адже вона безпосередньо впливає на життєдіяльність зелених насаджень. Від неї залежить, наскільки рівномірними будуть сходи, як активно розвиватиметься коренева система. Фосфор також входить до складу сполук для акумуляції енергії.

Якщо в ґрунті багато цієї речовини, нівелюється проблема занадто великої кількості азоту. Пшениця засвоює фосфор у значному обсязі вже в період зростання, його нестача в цей момент не компенсується пізніше. Тому для основної обробки землі знадобляться добрива, що містять фосфор, найкраще використовувати малорозчинні.

Калій

Він активізує роботу великої кількості ферментів, необхідних для нагромадження цукрів та синтезу білкових речовин. Це потрібно, щоб отримати рослини, які будуть стійкими до морозів і грибкових захворювань. Озима пшениця засвоює калій від зростання до цвітіння, особливо багато його потрібно в періоди виходу в трубку й колосіння.

Калійні добрива в повній нормі вносять разом із фосфорними в процесі основної обробки поля. У такий спосіб вони перемішуються на глибину орного шару.

Найкращими попередниками для озимої пшениці вважаються ранньостиглі й середньостиглі гібридні сорти соняшника, рання соя та гібриди кукурудзи ФАО 200–250. Щоб уникнути фітотоксичності насіння, його потрібно протруювати з дотриманням мінімально рекомендованих виробником норм препаратів.

Під час кущення критичною проблемою може стати зниження енергії в процесі проростання й схожості. Саме тому під час вибору протруйників варто звертати увагу на склади з мінімальним ретардним ефектом. Норми протруйника ні в якому разі не можна перевищувати, проте з цим погоджуються не всі аграрії.

Отже, пізнє висівання озимих – це не обов’язково проблема, що призведе до зменшення врожайності. Буває, коли результат, навпаки, вражає, адже з жовтня до листопаду показники вологості ґрунту вищі, ніж у вересні. Головне – не економити на добривах.