Ринок агротехніки під час війни: виклики, адаптація та інновації

В умовах воєнного стану в Україні прогнози щодо розвитку ринку сільгосптехніки стають складними та нестабільними. Зміни, викликані поточною ситуацією, суттєво вплинули на потреби фермерів, які зараз акцентують свою увагу на збиранні врожаю. Основною метою агровиробників стало максимально ефективне завершення сільськогосподарських робіт, що, своєю чергою, визначає вибір техніки.

Вибір техніки на сьогодні залежить від ряду факторів: стану полів, типу культур, а також фінансових можливостей. Багато фермерів віддають перевагу універсальним та багатофункціональним машинам, які здатні виконувати декілька завдань одночасно. Серед популярних моделей — трактори та комбайни, які забезпечують високу продуктивність при зборі врожаю.

Що стосується придбання сільгосптехніки, то процес може бути ускладнений через нестабільність ринку та обмежений доступ до фінансування. Проте існують різні варіанти, як купити необхідну техніку: від прямих закупівель до програм, що підтримують фермерів. Одним з таких варіантів є лізинг, який набирає популярності. Завдяки лізинговим програмам фермери можуть отримати необхідну техніку без значних одноразових витрат. Це особливо актуально в умовах воєнного часу, коли кожна гривня на рахунку має значення.

Таким чином, ємність ринку сільгосптехніки в Україні залишає певні можливості для розвитку, попри виклики, що постають перед агровиробниками. Важливо, щоб фермери активно досліджували різні можливості фінансування, адже це може суттєво полегшити їх роботу та допомогти у зборі врожаю в умовах невизначеності.

Як вплинула війна на ринок сільгосптехніки

Повномасштабне вторгнення росії завдало нищівного удару по агропромисловому комплексу України, спричинивши збитки на суму 4,3 мільярда доларів, що становить близько 15% загального капіталу держави, згідно з даними Агроцентру KSE. Ця статистика відображає масштабну кризу в одному з ключових секторів української економіки.

Щоденні обстріли та авіаудари систематично знищують сільськогосподарську техніку, порушуючи налагоджені виробничі процеси. Особливо гостро ця проблема відчувається у прифронтових регіонах, де аграрії змушені працювати під постійною загрозою. За офіційними даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на червень 2022 року фермерські господарства семи областей (Київської, Сумської, Чернігівської, Луганської, Донецької, Херсонської та Миколаївської) втратили понад 2281 одиницю сільськогосподарської техніки.

Логістична криза суттєво ускладнила ситуацію для українських аграріїв. Імпортери техніки та запчастин зіткнулися з безпрецедентними викликами у постачанні необхідного обладнання. Блокада морських портів Росією призвела до перевантаження залізничної інфраструктури та автомобільних шляхів, що значно збільшило терміни доставки та операційні витрати. Дефіцит пального став додатковим фактором, який ускладнив проведення сільськогосподарських робіт. Фермери змушені оптимізувати використання наявних ресурсів та шукати альтернативні джерела постачання паливно-мастильних матеріалів.

Війна в Україні спровокувала глобальні зміни на світовому аграрному ринку. Значне скорочення експортного потенціалу України, яка є одним із провідних постачальників сільськогосподарської продукції, призвело до стрімкого зростання цін на основні культури: пшеницю, ріпак, соняшник та кукурудзу. Парадоксально, але ця ситуація створила сприятливі умови для закордонних агровиробників, які, користуючись високими цінами на продукцію, активно інвестують у модернізацію свого технічного парку.

Втрата посівних площ через окупацію та замінування територій, руйнування складських приміщень та елеваторів, а також масовий відтік кваліфікованих кадрів створили комплексну проблему, яка потребує системного підходу до відновлення галузі. Міжнародна спільнота та урядові структури працюють над програмами підтримки українського агросектору, розуміючи його стратегічне значення не лише для національної, але й для глобальної продовольчої безпеки.

Однак, незважаючи на всі труднощі, український аграрний сектор демонструє неймовірну стійкість та адаптивність, продовжуючи забезпечувати продовольчий потенціал країни та підтримувати експортний потенціал в умовах безпрецедентних викликів воєнного часу.

Чи можливий лізинг сільгосптехніки під час війни

З початком вторгнення Росії багато підприємств в Україні були змушені релокуватися на захід країни або за кордон. Однак аграрії опинилися в іншій ситуації: через особливості своєї діяльності вони не мають можливості для переїзду.

Фінансування для аграрного сектору залишається доступним, зокрема, для фермерів, які шукають можливості придбати трактори, комбайни або причіпне обладнання за доступною ціною. Це особливо важливо, адже зараз витягнути з обігу великі суми грошей непросто. Усвідомлюючи важливість збору врожаю, фінансові організації намагаються пропонувати вигідні умови лізингу сільськогосподарської техніки з невеликим авансовим платежем, починаючи від 30%. При цьому зазвичай клієнту потрібно лише підписати договір лізингу, а всі документальні процедури, включно з оформленням, виконуються з мінімальними затримками, як це було до війни. Також на час воєнного стану в Україні спростили процес реєстрації сільгосптехніки, що значно прискорює оформлення необхідних документів.

З перших днів війни уряд розширив перелік товарів, які вважаються критичним імпортом. Сюди включили сільськогосподарську техніку, обладнання та необхідні запчастини для підтримки стабільності польових робіт. Доступні для лізингу: трактори, сільгоспмашини, сівалки, обприскувачі, техніка для обробки ґрунту та зрошувальне обладнання.

Які перспективи розвитку ринку сільгосптехніки в Україні

Розвиток ринку сільськогосподарського обладнання в Україні під час війни характеризується складними, але водночас перспективними тенденціями. Незважаючи на значні виклики, цей сектор демонструє стійкість та потенціал для зростання.

Основні перспективи розвитку включають:

1. Активне впровадження локального виробництва техніки на території західної України з використанням потужностей переміщених підприємств та створення нових виробничих ліній.
2. Розширення мережі сучасних сервісних центрів по всій території України для оперативного обслуговування та ремонту як вітчизняної, так і імпортної техніки.
3. Масштабне впровадження цифрових технологій у сільськогосподарське виробництво.
4. Реалізація державних програм підтримки аграріїв через механізми здешевлення кредитів та часткової компенсації вартості придбаної сільськогосподарської техніки українського виробництва.
5. Формування нових логістичних маршрутів постачання техніки та запчастин через країни Європейського Союзу зі створенням регіональних складських хабів.
6. Впровадження енергоефективних технологій та використання альтернативних видів палива для зниження залежності від традиційних енергоносіїв.

Особлива увага наразі приділяється підвищенню енергоефективності та екологічності техніки. Виробники активно впроваджують технології, що дозволяють знизити витрати палива та зменшити вплив на навколишнє середовище.

Загалом, незважаючи на складні умови воєнного часу, ринок сільгосптехніки в Україні демонструє потенціал для відновлення та розвитку, адаптуючись до нових реалій та викликів.