Плюси та мінуси гранульованих та рідких добрив

Сучасна сфера сільського господарства неспроможна уникнути використання добрив. Це зумовлено різними чинниками. Але як рідкі азотні добрива, так і інші форми добрив  дозволяють вирішувати різні завдання, зокрема:

- активізувати зростання рослин після посівних робіт;

- сприяти швидкому укоріненню культур;

- підвищувати опір злаків та овочів негативним впливам кліматичних факторів, бактеріальних захворювань та бур'янів;

- покращувати товарні якості плодів та врожайність загалом.

При цьому варто зазначити, що така продукція може вироблятися в різних формах, а найпопулярнішими є гранульовані та рідкі склади. Як перші, так і другі характеризуються набором деяких унікальних якостей, своїми перевагами та недоліками.

Гранульовані добрива: загальні відомості

Такими добривами називають підживлення для с/г культур, виготовлення яких здійснюється у вигляді кульок, грудок або паличок. Сировиною для них можуть бути органічні або мінеральні компоненти та їхня комбінація.

Після внесення в ґрунт у гранули поступово проникає вода, що призводить до вивільнення поживних речовин. При цьому інтенсивність їхнього розчинення залежить від рівня вологості ґрунту та його температури.

Гранульоване добриво може мати різний колір, а розмір частинок, як правило, варіюється від 1,5 до 5 міліметрів. Однак вирішальне значення має те, на основі яких компонентів воно зроблене.

Плюси та недоліки добрив у гранулах

Гранульовані мінеральні добрива, органічні або комбіновані склади характеризуються такими перевагами, як-от:

- поступове та рівномірне поширення в ґрунті в області кореня рослини, що забезпечує його тривале підживлення;

- незначна витрата в порівнянні з поживними порошками;

- можливість внесення безпосередньо під час посівних робіт, що дуже зручно та дозволяє економити час.

Крім того, варто зазначити, що гранули не розносяться вітром і не вимиваються водою.

Що стосується недоліків гранульованих органічних добрив чи мінеральних складів, то найістотніший із них полягає у відносно високій вартості в порівнянні з поживною сировиною для рослин у формі порошків. Це зумовлено трудомістким та тривалим процесом виробництва цієї продукції для сільського господарства.

Особливості рідких добрив

Вони являють собою водні розчини органічних або мінеральних речовин, які призначені як для безпосереднього внесення в ґрунт, так і для розпилення над поверхнею рослин.

Сьогодні виробники пропонують не тільки рідкі органічні добрива або мінеральні розчини, але й комплексну продукцію.

Це дає можливість підібрати оптимальні склади залежно від наявних завдань, у тому числі для:

- формування та активного наростання пагонів;

- покращення процесу цвітіння та підвищення врожайності (для цього здебільшого використовується азотне добриво);

- відновлення ґрунту після проведення збиральних робіт тощо.

Що стосується класифікації таких речовин, то рідкі органічні добрива – це розведені в рідини продукти життєдіяльності тварин. Мінеральна продукція містить одержані хімічним способом компоненти, які сприяють поліпшенню стану сільськогосподарських культур.

Переваги та недоліки рідких добрив

Рідкі підживлення для рослин мають попит для обробки як сільськогосподарських наділів, так і присадибних земельних ділянок. Крім того, їх використовують як поживні речовини для кімнатних та вуличних квітів.

Загалом серед плюсів, які властиві не лише рідким комплексним добривам, але й продукції мінерального та органічного типу, варто зазначити:

- рівномірний розподіл у поверхневих шарах ґрунту;

- можливість обробки крони рослин, а також квіток і плодів (для цього в продажу є спеціальна продукція);

- незначний рівень вивітрювання або розчинення водою, оскільки склади швидко вбираються в землю або зелену масу культур;

- мінімальний рівень токсичності.

При цьому поживні склади рідкої консистенції представлені на ринку широким асортиментом продукції для вирішення тих чи інших завдань.

Що стосується недоліків рідких добрив, то тут варто говорити насамперед про економічний аспект їхнього використання. Сільськогосподарські підприємства, які застосовують такі речовини, стикаються з певними додатковими витратами. Для їхнього тривалого зберігання потрібні окремі приміщення зі встановленими в них стійкими до корозії резервуарами. Вони мають бути вироблені з хімічно нейтральних матеріалів.