Хвороби кукурудзи: які бувають, як захистити

Кожен аграрій повинен знати про недуги, які вражають сільськогосподарчі культури, та засоби боротьби з ними. Кукурудза сприятлива до безлічі бактеріальних, вірусних, неінфекційних хвороб, що негативно впливають на поживні й смакові якості, знижують показники урожайності. Щоб уникнути суттєвих недоборів готових плодів, слід завчасно передбачити комплексний захист.

Аграрії застосовують різноманітні агротехнічні заходи, користуються високоефективними сучасними препаратами. Це необхідно для збереження усіх характеристик сорту й отримання багатого врожаю. Та перш ніж розглянути міри, які знадобляться для захисту кукурудзи від хвороб, слід визначити основні хвороби, властиві цій культурі, та їхні особливості.

Найбільш поширені хвороби кукурудзи

Знати їх важливо, адже злак є однією з найбільш поширених рослин, яку вирощують в Україні. Щороку він потерпає через інфекційні збудники зернового й листкового типу. Перші призводять до загнивання зерна, через що молоді сходи швидко псуються, а посіви стають більш рідкими. Зернові інфекції особливо активно поширюються під час весняних холодів, коли кукурудза росте не так швидко й термін вегетації уповільнюється. Шкідливі мікроорганізми живуть у землі та сходах, тому зачіпають корені за не найкращих для росту умов. 

Буває, що сім’я псується ще до того, як проросте. До другої поширеної групи інфекційних збудників відносяться листкові, від них рослина найбільше потерпає в момент та відразу після появи приймочок. У цьому випадку враження призводить до зменшення врожайності вдвічі. Проте якщо в качанах багато сухої речовини, навіть значне пошкодження майже ніяк не вплине на кількість готових плодів.

Поширені захворювання зерна та сходів

Зазвичай це грибкові хвороби, які найбільш активно розвиваються під час холодів та в умовах підвищеної вологості. Розглянемо два поширених захворювання, з якими фермери стикаються найчастіше.

Пеніцильоз

Його викликають різні види грибків Penicillium, які живуть у ґрунті. Хвороба супроводжується гниттям насіння ще до появи сходів, при цьому на посівному матеріалі з’являється білий або зеленкуватий наліт. Частково пошкоджені сходи проростають, але мають дуже слабкий, вразливий вигляд, і:

• повільно ростуть;
• швидко жовтіють;
• найчастіше гинуть ще де появи третього листка;
• якщо виживають, то мають низьку продуктивність.

Грибок пошкоджує насіння шляхом порушення процесів живлення, а також отруює його, якщо містить токсини. Найчастіше пеніцильоз вражає посівний матеріал зі слабкими фізичними показниками, особливо в періоди, коли весна прохолодна. За таких умов рослини мають низьку стійкість до хвороб, а грибкові збудники стають більш активними. До поширення хвороби призводить дуже глибоке загортання насіння під час висівання, його розтріскування чи пошкодження дротяниками.

Фузаріоз

Його збудниками є гриби роду Fusarium. Ця хвороба супроводжується появою на зернівках, які проростають, нальоту рожевого або білого кольору, що призводить до псування та відмирання паростків. Навіть якщо культура виживає, її коренева система росте повільніше, стає дуже слабкою, підвищується ризик вилягання й висихання. Гриби живуть у землі, насінні, на рештках рослин, які не прибрали з поля.

До поширення фузаріозу призводять висока вологість і кислотність ґрунту, збудники стають більш активними й за прохолодної погоди. Не варто загортати посівний матеріал дуже глибоко, це збільшує вірогідність ураження через погіршення аерації. Небажана й занадто мала глибина, адже тоді насіння страждає, коли пересихає верхній шар землі. Ще одна причина ураження – дуже густі посіви.

Фузаріоз найбільш небезпечний тим, що призводить до зниження врожайності приблизно на 15–40%. Якщо погодні умови й особливості висадки насіння сприяють активізації грибка, посіви рідшають приблизно вдвічі. За довготривалих дощів, підвищеної вологості й дуже низької температури можна зібрати навіть на 70% менше урожаю, ніж це можливо за показниками сорту.

Як захистити зерно: ефективні протруйники

Саме такі препарати варто застосовувати, щоб уникнути ураження посівного матеріалу грибками. Це протруйники «Арес» і «Фуксія». Перший є системним лікувально-захисним фунгіцидом, добре працює навіть при ускладненні погодних умов. Дає довготривалий захист на 45 діб, після обробки забезпечує збереження показників схожості насіння й на наступний сезон. Ним користуються на насіннєвих підприємствах, на 1 тону беруть 0,3–0,5 л.

«Фуксія» – це локально-контактний протруювач, який працює знищує патогенні організми, що накопичилися як на самому насінні, так і всередині нього. Для довготривалого захисту у вегетаційний період цей препарат вносять у землю, також ним обробляють посівний матеріал після попереднього очищення, оптимальне дозування - 1,0–1,5 л на тонну. Разом із протруйниками можна користуватись також інсектицидами, проте попередньо слід провести перевіркове змішування.

Поширені захворювання качанів та листя

Врожаю стає менше й через велику кількість листкових хвороб. По всій країні, особливо на заході, дуже поширений гельмінтоспоріоз. Він проявляється плямами коричневого й білуватого кольору з червоною окантовкою у формі еліпса – їх стає помітно на нижніх листках. З часом вони зливаються в одну велику пляму, поширюються по всій рослині, при цьому у верхній частині на нижніх боках з’являється оливковий наліт колоніального спороношення.

Гельмінтоспоріоз поширюється через рештки культур. Він є небезпечним тому, що призводить до раннього й швидкого відмирання листя, а також зниження показників врожайності, особливо якщо висівати кукурудзу пізно. Поширеною хворобою є також стеблова й коренева гниль, вона супроводжується гниттям частин рослини, їхнім бурінням і висиханням. Хвороба поділяється на багато різновидів і форм, найчастіше розвивається на початку і в кінці вегетації за несприятливих погодних умов.

До інших поширених недугів кукурудзи відносять також наступні:

- суха гниль, або диплодіоз. Вражає качан знизу, виникає всередині стебла. Помітити її важко, адже для цього потрібно відірвати плід, вже коли він сильно уражений, або видалити на ньому листя. Крім того, ця хвороба розповсюджує мікотоксини, тому культура, уражена нею, непридатна для виготовлення силосу, вона зашкодить худобі. Головне джерело поширення – залишки рослин;

- сажка пухирчаста. Ознака – здуття стебла, листя, качана. Спочатку вони невеликі, мають світло-зелений колір, але з часом ростуть і стають дуже великими. У таких пухирях всередині знаходиться слиз, з якого утворюються геліоспори (вони живуть протягом 4 років). Хвороба розповсюджується через заражене насіння, псує качани, призводить до зниження урожайності й загибелі молодих рослин;

- сажка летюча. З нею стикаються фермери, які проживають у степовій та лісостеповій зонах. Призводить до повного псування качанів та падіння показників урожайності на 8%. На хворих культурах з’являються чорні пухирі, потім вони перетворюються на масу спорів, які легко розпорошити, доторкнувшись до них. Джерела появи – посівний матеріал з інфекцією, грунт, найбільш вразливими є генеративні й вегетативні клітини;

- фузаріоз. Його легко визначити за нальотом характерного рожевого кольору, через який качан поступово руйнується. Уражене зерно покривається пліснявою, це найчастіше трапляється за дощової погоди через інфікований ґрунт, насіння й залишки рослин;

- червона гниль. Отримала таку назву через почервоніння хворого качана, з часом на його поверхні з’являються заповнені грибками пустоти. Зазвичай страждає верхня частина плоду тоді, коли він достигає, потім хвороба розповсюджується по всій поверхні. Впізнати її легко, вона поширюється через уражене насіння й рештки минулорічних культур.

До інших недугів, які часто вражають кукурудзу в Україні, відносяться й такі:

- нігроспороз. Із ним мають справу фермери на півдні країни, зазвичай тоді, коли плоди достигають. Ризик нігроспорозу підвищується, якщо висівати кукурудзу пізно або під час довготривалих теплих дощів. Головною ознакою є недорозвиненість початків, сірість та осипання зерна. Інфікування відбувається через зовнішнє середовище;

- сіра гниль. Нею качани хворіють в час воскової стиглості, коли зверху плода з’являється густа плівка – зрештою, початки не розвиваються і все зерно покривається пліснявою;

- бактеріоз. Виникає через переношення злаковим клопиком, призводить до появи на зерні спочатку невеликих сірих плям, які згодом жовтіють. Таке зерно уже не підходить для висівання. Головне джерело ураження – земля;

- бактеріальна стеблова гниль. Поділяється на декілька різновидів, найбільш поширена в південних регіонах. Уражені частини рослини мають неприємний запах, іноді буріють. Хвороба найчастіше виникає у той час, коли культура має викидати волоть – тоді зверху стебла з’являються плями з темними контурами кремового відтінку. Згодом верхня частина пересихає, а згодом вся рослина гниє і гине;

- в’янення бактеріальне. Ця хвороба відноситься до карантинних, супроводжується поступовим відмираннями пагона, хоча при цьому він часто лишається зеленим. Найчастіше виникає на листках и стеблах, коли вони активно ростуть, проявляється загниванням, розвитком повітряного кореню. Зрештою, зелена маса втрачає пружність, а показники урожайності падають на 50% чи навіть більше.

Кукурудза страждає також від вірусних захворювань. Такі збудники призводять до ряду патологічних процесів, через що культура майже не росте, а її продуктивність сильно падає. Так, через ураження цією хворобою можна зібрати на 55% менше врожаю, навіть якщо висаджувати гібридні, більш стійкі сорти.

Фунгіциди й агротехнічні заходи для ефективного захисту

Сучасні препарати допоможуть вберегти кукурудзу від поширених хвороб, їх використовують також у випадку ураження для лікування. Дія полягає в тому, що розвиток і ріст грибків пригнічується, зрештою, показники врожайності збільшуються. Серед найбільш ефективних фунгіцидів варто виділити наступні:

- «Амістар Екстра» від Syngenta. Універсальний, підходить для профілактики, під час його використання виходить подовжити термін вегетації та зібрати багатий врожай. Забезпечує довготривалий захист, відрізняється високою фотостабільністю. Дає найкращі результати у разі використання для профілактики чи на початковій стадії хвороби, на один га знадобиться 0,5–0,75 л;

- «Аканто Плюс» від Corteva Agriscience. Має відразу дві діючі речовини, тому завжди ефективний і забезпечує якісний результат. Призводить не лише до збільшення врожайності, а й підвищує якість зерна. Необхідний також для стабільного розвитку й росту кукурудзи, її стійкості до негативних факторів. Цей препарат використовують два рази під час вегетації, на гектар потрібно 0,75–1,0 л;

- «Коронет» від Bayer. Має дві діючі речовини, активно пригнічує патогенні організми в різні періоди їхнього розвитку. Використовується для профілактики, лікування й довготривалого контролю фітохвороб. Користуватись ним можна в різні періоди, у тому числі й тоді, коли рослина починає цвісти. Дозування – 0,6–0,8 на га, найкраще обробляти двічі;

- «Ретенго» від BASF. Цей препарат має трансламінарний механізм дії, тому є ефективним проти безлічі хвороб, сприяє підвищенню врожайності та якості готового матеріалу. Його найкраще використовувати за поганої погоди у період 8–10 листків чи тоді, коли з’являється волоть (один раз або двічі). На гектар потрібно 0,5 л;

- «Абакус» від BASF. Це двокомпонентний препарат із яскраво вираженою терапевтичною дією, його застосовують і для профілактики. Не лише збільшує врожайність, а й підвищує стійкість культури до негативних факторів, покращує засвоєння азоті під час використання добрив. Його застосовують, коли є 8–10 листків чи в період появи волоті (один раз або двічі), дозування – 1,5–1,75 л на гектар.

Уникнути захворювань допоможе комплексний захист, у тому числі за допомогою пестицидів. Знадобляться й певні агротехнічні заходи, наприклад, слід суворо дотримуватись правил сівозміни, термінів висівання й норми загортання зерна. Як уже зрозуміло, глибина не має бути занадто малою чи великою, оптимальною є 4–8 см. Висівати найкраще при температурі 9–12 градусів.

Залишки рослин на полі потрібно заорювати, адже збудники хвороб часто зимують саме в них. Для висівання варто обирати районовані якісні гібридні сорти із великими показниками стійкості до шкідників і патогенних організмів. До обов'язкових заходів відноситься також протруювання. Ділянки потрібно час від часу оглядати, щоб виявити перші ознаки захворювань. Велике значення має і якість посівного матеріалу, його потрібно купувати у перевірених виробників.