Добриво озимої пшениці: мінеральні туки

Озима пшениця є окремим сортом пшениці, який висаджують восени для розвитку молодих рослин, що залишаються у вегетативній формі взимку й поновлюють зростання ранньою весною. У нашій країні озимі лідирують за посівною площею, навіть всупереч невдалим сезонам. Стабільність забезпечується завдяки технології вирощування та правильного підживлення. Цей етап особливо важливий, якщо потрібно зібрати хороший урожай. Останнім часом все частіше в сільських господарствах використовують мінеральні добрива.

Їх обсяги й норми залежать від низки параметрів:

• типу ґрунту;
• основної речовини в складі добрива;
• часу підгодівлі.

Оскільки озимі сіються на самому початку осені, важливо забезпечити комфортну зимівлю для цієї культури. Щоб пшениця перезимувала та дала хороший врожай, її необхідно удобрювати достатньою кількістю фосфору й калію. Це дозволить максимально розвинути пагони. Добрива застосовуються в повному обсязі в процесі основного оброблення ґрунту. Одним з основних елементів є азот, але восени його необхідно вносити в розмірі не більше ніж 30% від норми.

Обсяги добрива:

• не більше ніж 80 кілограмів на гектар для регіонів із дерново-підзолистим ґрунтом;
• не більше 60 кг на гектар для чорнозему.

Для південних регіонів, у яких зими достатньо м'які й короткі, обсяги азоту в якості добрива можуть бути іншими. У такому випадку втрати речовини при зимівлі будуть мінімальні. У цих областях азот можна вносити в повному обсязі перед посівом озимої пшениці.

Що стосується весняного підживлення, йдеться про внесення азотних тюків. Це важливий момент, оскільки в озимих рано починається вегетація. Досвідчені фермери радять вносити не менше ½ норми при відновленні зростання пшениці та близько 1/5, коли колосся цвітуть і зерна наливаються.

Крім азоту, фосфору й калію, пшениця вимагає підживлення магнієм, сіркою та кальцієм. Магній забезпечує якісний білковий і вуглеводний обмін. Також завдяки цьому елементу відбувається швидке зростання й захист від різних хвороб. Магнієві добрива вносяться безпосередньо в ґрунт або використовуються в якості додаткового позакореневого підживлення.

Що стосується сірки, то вона забезпечує якісний обмін білка та грає не останню роль у синтезі вітамінів. Завдяки цьому елементу значно прискорюється розвиток озимих культур, а також у цілому поліпшується якість врожаю. Сірка у великому обсязі міститься:

• у сульфаті амонію – фахівці радять це добриво для кислого ґрунту;
• сульфаті магнію – оптимальне рішення для позакореневого підживлення;
• сульфаті калію-магнію – універсальний варіант для одночасного підживлення важливими речовинами;
• інших різних сульфатах (застосовуються значно рідше).

Кальцій забезпечує надійний захист від хвороб і сприяє якісному фотосинтезу. Цей елемент також покращує кореневу систему. Щоб збагатити ґрунт, застосовується вапно, але це актуально тільки для вирощування озимих на кислому ґрунті. Пшениця в цілому вимагає підживлення не тільки важливими макроелементами, такими як азот, фосфор і калій, але й іншими, не менш значущими. Туки повинні використовуватися в нормованих обсягах та обов'язково відповідати типу ґрунту.